Лісабон – наступний світовий центр архітектури?

Що спільного між Копенгагеном, Сінгапуром, Роттердамом, Лондоном та Валенсією? Усі вони місця справедливо вважають світовими центрами сучасної архітектури. 

Впевнені, що скоро у цьому списку з’явиться й Лісабон. З року в рік тут з’являється все більше цікавих прикладів сучасної архітектури. У цьому матеріали ми зібрали декілька проєктів португальської столиці, які відтворили цінності та підходи, які ми цінуємо в архітектурі – естетику, функціональність, екологічність та енергоефективність.

Будівля головного офісу EDP. Архітектор Мануель Айреш Матеус

Головний офіс EDP – один з яскравих прикладів нової архітектури Лісабона: естетичної, функціональної та наповненої змістом.
Побудована в колишній промзоні, вона ніби відкриває нову сторінку історії району.

Прозорість, інновації та відкритість – філософія електричного гіганта EDP тут знайшла своє візуальне відтворення у сталевих колонах та масивній скляній системі двох веж-близнюків. З точки зору конструкції, будівля відповідає трьом принципам: модуляція, структура та захист.

Колони розміщені таким чином, аби давати внутрішньому простору достатньо тіні, й водночас збільшувати його за рахунок скла. Лінії прямі та спокійні, але при цьому фасад не позбавлений динаміки – прозорі секції чергуються з непрозорими, залежно від кута. Так архітектори інтерпретують власне дослідження взаємодії енергії, світла та тіні.

Паркінг, вестибюлі, лобі – все це винесено під землю, аби зробити простір людиноцентричним. Другий рівень будівлі займають місця тяжіння для співробітників: кафе, сад, площа, зони відпочинку та патіо.

Залізнична станція Орієнте. Архітектор Сантьяго Калатрава

Часто в містах ми бачимо суто практичний підхід до будівництва вокзалів. Втім Орієнте – зовсім інша історія. А як могло бути інакше, якщо його проєктуванням займався Сантьяго Калатрава – один з найвизначніших архітекторів сучасності.

Більшість проєктів архітектора знаходяться на межі архітектури та інженерії. Складні й водночас новаторські конструктивні рішення – відмінна риса його робіт. Цей вокзал – типовий представник стилю біо-тек, піонером якого є Калатрава. В масивних конструкціях з металу, бетону та скла чітко помітно біо-та антропоморфні мотиви.

Зовні будівля вокзалу нагадує скелет риби. Рівні бетонні стіни, масивні поверхні між легкими опорами з великою кількістю скла відкривають залитий світлом, вільний і добре продуманий різнорівневий простір.

Неначе апогеєм конструкції виступає четвертий рівень станції, де кілька десятків металевих конструкцій накривають платформи величезними скляними кронами, перетворюючи цю частину станції на дивовижний сад з металу і скла. 

Будинок біля акведука. Архітектор Антоніо Коста Ліма.

Цей проєкт особливий, адже знаходиться поруч з історичною спорудою для Лісабона – частиною акведука Aguas Livres. І тут цікаво як архітектори взаємодіяли з простором та історичним контекстом.

Шестиповерховий будинок має два фасади з різним характером. Зі сторони акведука це суцільна бетонна стіна з бруталістськими рисами. Сіра та монолітна вона відмежовує лінію кварталу та є його візуальним закінченням.

Втім рухаючись на захід конструкція «дематеріалізується» і мімікрує під оточення. Суцільний фасад поступається терасам й далі стає дедалі легшим – з західної сторони будинок має декілька рядів традиційних для Португалії балконами з металевими рамами.

Це рішення не лише надає легкості конструкції, але об’єднує будинок з зеленою зоною поруч з будинком. Уся кольорова палітра підібрана таким чином, аби гармонійно інтегрувати будинок в історичну забудову кварталу.

Офіс GS1 Portugal. Архітектурне бюро PROMONTORIO

Офіс GS1 – яскравий приклад вдалої реновації архітектури минулого століття. Фактично цей проєкт є нащадком офісної будівлі, збудованої у 80-х роках. 

Архітектори зберегли її бетонну основу, натомість додали склопрозорі конструкції від підлоги до стелі по всьому периметру будівлі. Скляні частини фасаду повернути з півночі на південь, тому не лише заповнюють внутрішній простір світлом, а й не дають надмірному світлу та сонячним променям заважати робочому процесу.

Кожна плита – маленька інсталяція. Композиція, що містить художні посилання до проєктів GS1, розроблена португальським художником VHILS. Подібно до самої будівлі, його робота також пропонує власну інтерпретацію фасаду, залежно від того, звідки на неї дивиться глядач. Кожен барельєф має унікальний малюнок та залежно від пори року та часу доби фасад відкривається спостерігачу по-новому. 

World Trade Center. JQPV Arquitetos Associados

У першу чергу цей проєкт вражає своїми масштабами – за фасадом трьох будівель-близнюків World Trade Center ховається понад 25 000 м². Кожна будівля – тріумф скляних технологій, а загальна площа фасаду складає понад 17 000 м². Основа фасаду – десятки тисяч склопакетів висотою 4,5 метри кожен.

Інноваційний дизайн, екологічні матеріали, зелені зони, спортивні майданчики – проєкт розробили JQPV Arquitetos Associados, які підкреслюють, що хотіли створити не лише сучасний бізнес-хаб, а людиноцентричний простір, який має робити його гостей щасливими та продуктивними.

Минулого року відбулась перша міжнародна презентація технології Aestech. Символічно, що сталось це в Лісабоні під час міжнародного фестивалю World Architecture Festival 2022. Гостей фестивалю, зокрема і місцеву архітектурну спільноту, неабияк зацікавив стенд Aestech та можливості технологій безрамного скління на основі склопакетів підвищеної міцності.

Сьогодні Португалія – один з лідерів Європи за інвестиційною привабливістю в будівництві. Це одна з причин чому Aestech відкрив офіс саме у Лісабоні – архітектори, дизайнери та девелопери можуть наживо ознайомитись з можливостями склопакетів підвищеної міцності, полегшених стінових панелей та обрати найкращі рішення для своїх проєктів.