Стихії сталого девелопменту

Сьогодні індустрія девелопменту знаходиться під тиском. Від гравців, які мають відчутний вплив від довкілля, очікують рішучих дій щодо його зменшення. Компанії декларують власне прагнення до сталого розвитку, втім впровадити їх, навіть за сильного бажання, не так просто.

Що може зробити індустрія, аби зменшити вплив на планету і зробити свій вклад в більш стале майбутнє? 

Бетон

З бетону ми почали не просто так – це найбільш споживаний матеріал у світі після води. У сучасному місті бетон оточує нас всюди: у будівлях, розв'язках, тротуарах, скульптурах в парку – середня кількість виготовлення бетону складає близько 4.1 мільярдів метричних тонн на рік. Приголомшлива цифра.

Своїй популярності бетон завдячує власній універсальності, відносно невеликій вартості й довгому життєвому циклу. Втім у цього є і зворотна сторона – його виробництво є дуже шкідливим та енерговитратним. Приблизно 30% викопних матеріалів у світі витрачаються лише на виробництво бетону. Воно ж є причиною 8% глобальних викидів CO₂, який є наслідком спалювання викопного палива. Також значну роль в забрудненні довкілля відіграє процес одержання цементного клінкера – важливої складової цементу.

Чи є у бетону альтернатива? Так. Але чи зможе вона задовольнити хоча б частку попиту? На жаль, ні. І хоча все більше компаній долучається до пошуку рішень, цей шлях ще дуже довгий.

Поки найбільш успішними виглядають компанії, які пропонують альтернативний склад бетону. Виробники «більш екологічних версій» цього матеріалу експериментують з Supplementary Cementitious Materials (SCM): золою виносу, гранульованим доменним шлаком, діоксидом кремнію та іншими сполуками. За таких об’ємів поява на ринку навіть 5% екологічного бетону матиме колосальний вплив на екологію.

Для цього необхідна залученість виробників, девелоперів, вчених, політиків і відповідного законодавства. Лише так індустрія зможе зробити другий найбільш популярний матеріал більш дружнім до планети й досягти значного прогресу у досягненні цілей сталого розвитку.

Метал

Негативний вплив металу на довкілля починається з нульової точки його життєвого циклу. Видобування, первинне виробництво, перероблення – кожен з цих етапів пов’язаний із викидами, забрудненням навколишнього середовища і використанням великої кількості енергії.

Втім, варто віддати належне виробникам: за останні 50 років вони досягли серйозних успіхів у зменшенні впливу на довкілля. Змінились методи видобування, старі доменні печі замінили на більш енергоефективні електродугові, збільшилось повторне використання металу, яке потребує значно менших ресурсів на виготовлення.

Разом з тим виробництво металу має значний вплив на довкілля. У середньому на кожну тонну виробленої сталі продукується 1.83 тонни CO₂, в алюмінію цей показник майже в три рази вищий. Ситуація з металом подібна до бетону: для того аби досягти цілей сталого розвитку, необхідна консолідація багатьох гравців, що значно ускладнює задачу.

Aestech пропонує найпростіше, а разом з тим найефективніше рішення, щодо металу в скляній архітектурі. Технологічна особливість склопакетів підвищеної міцності (СПМ), які є основою технології безрамного скління, дозволяє майже відмовитись від металу. Склопакет Aestech є самонесучим, тож йому не потрібні стійки або ригелі. Такий склопакет кріпиться через композитну рамку з GRP-профілю, як між собою, і так само з тримальними елементами будівлі майже без тримальних елементів з металу.

Скло

Наявність цього пункту може здивувати, адже багатьом з нас ще зі шкільної програми відомо, що скло виготовляється з органічних матеріалів. Архітектурне скло часто «модернізують», додаючи різного типу напилення або покриття. Так виробники покращують його теплотехнічні характеристики, контролюють прозорість, відбивання чи пропускання світла.

Такий, здавалось би, простий та дешевий спосіб покращити характеристики скла, має суттєвий недолік. Очищення такого скла під повторне використання стає занадто дорогою, що зрештою є ключовим фактором того, що скло замість перероблення іноді відправляється на звалище.

Загалом індустрія скла може стати прикладом для інших, адже на відміну від того ж металу, рівень перероблення й повторного використання цього матеріалу по світу кратно вищий. Згідно зі звітом Arup при ідеальному сценарії одні лише країни ЄС можуть врятувати щонайменше 900 000 тонн скла від дороги на звалище.

Склопакети підвищеної міцності – це приклад екологічного та енергоефективного рішення зі скла. Вища жорсткість, отримана за допомогою міцного склеювання шарів скла, та відсутність металевих елементів дозволяють склопакету Aestech витримувати значно вище вітрове навантаження та забезпечувати кращу звуко і теплоізоляцію.  При цьому СПМ, як і звичайний склопакет, придатний для подальшого перероблення.