Як створити відкритий музейний простір і гармонійно вписати його в місто за допомогою скла?

Яке воно — теперішнє та майбутнє скла в архітектурі? Ми готові відповісти на це питання за допомогою експертів з усієї планети. Aestech починає серію інтерв’ю з авторами видатних світових архітектурних проєктів. Ми розпитуємо їх про їхній шлях в архітектурі, розробки та джерела натхнення.

Наша перша гостя — пані Фокке Мурель, партнерка-архітекторка компанії MVRDV. Її розробка — перше загальнодоступне сховище мистецтва Depot Boijmans Van Beuningen у Роттердамі. Величезна дзеркальна «чаша» стала прикрасою міста та водночас взірцем ергономічної та людино-орієнтованої споруди. Символічно, що саме такий витвір мистецтва призначений зберігати в собі витвори мистецтва. І, звісно, додатково їх підкреслювати.

Проєкт переміг у The Future Glass Prize, спеціальній премії World Architecture Festival 2022, спонсором якої була компанія Aestech.

Фокке, розкажіть нам про себе. Чому ви обрали саме архітектуру?

Я виросла в родині дизайнерів, тож для мене це було природно. Я почала з дизайну інтер’єру, а невдовзі отримала ступінь магістра архітектури. Це ніколи не було складним вибором.

Розкажіть нам історію вашого проєкту. Як виникла ідея створення такого проєкту? Що вас надихало на початку та в процесі?

Бути частиною такого доповнення до міста, такого великого культурно-громадського проєкту – це для мене дуже хвилююче. Це змушує думати про те, як позиціонувати проєкт у щільному середовищі, беручи до уваги всі сусідні об’єкти, відвідувачів, користувачів тощо. У процесі проєктування найскладнішим завданням було знайти доступність; як ми можемо зробити сховище відкритим та функціональним для збереження колекції та віддячити місту за вилучену ділянку? Будівництво такого масивного та обмеженого об’єкта було захоплюючим. Він не повинен претендувати на звання музею, а скоріше громадської будівлі. Складної та максимально ефективної для збереження творів мистецтва.

Чому у вашому проєкті так багато скла?

Музей як інститут повинен еволюціонувати; настав час відкрити всі музеї для широкого загалу, а не лише для інтелектуальної еліти. Скло — це проста буквальна метафора прозорості. Водночас воно створює багатошаровий інтер’єр, де люди можуть бачити як всередину, так і крізь нього. Кожен може створити свій маршрут, наче куратор власної виставки.

Ззовні будівля прагне зливатися з навколишнім середовищем і відображати сусідні об’єкти і всю активність навколо. Дзеркала відображають місто і роблять парк більшим на вигляд, ніж він є зараз. Скло підкреслює прекрасне розташування та колекцію, яку зберігає музей.

Для проєкту такого масштабу потрібні надійні партнери. У вас є постійні партнери для ваших проєктів чи кожен проєкт індивідуальний? Як ви обираєте їх (партнерів) і за якими критеріями?

Зазвичай це поєднання партнерів, яких ми самі можемо залучити, та партнерів, запропонованих клієнтом або тих, які прийшли через тендер. Звичайно, ми віддаємо перевагу співпраці з тими, кого ми знаємо і кому довіряємо. Однак для кожного проєкту необхідно підбирати консультантів, які пов’язані з цим регіоном або типологією. Виклики нової співпраці також приносять натхнення та нові перспективи.

Розкажіть про смішні/цікаві ситуації в процесі виконання проєктів. Як ви їх вирішували?

Кожен процес проєктування та виконання сповнений таких моментів; ось що відбувається, коли ви збираєте архітекторів і підрядників разом ☺

Як ви оцінюєте енергоефективність використання такої кількості скла? Як це впливає на екологічність і бюджет?

Енергоспоживання приміщення для зберігання є значним. Це повністю кліматизоване сховище для зберігання безцінної колекції навіки. Обрана система є максимально ефективною; конструкція будівлі дуже масивна і тому підтримує стабільну температуру. Для раціонального контролю виробництва та споживання енергії використовуються сонячні батареї, тепловий насос тощо.

Скло не має значення в цьому контексті, оскільки воно є лише покриттям тримального фасаду, що розташовується за ним.

Якими є труднощі та переваги роботи зі склом?

Їх багато! Подвійне скло вигнуте до максимуму, ідеальний (природний) колір, загартовані скляні панелі найбільшого розміру, дзеркальне покриття з ідеальним відображенням, ефект розмивання в дзеркальному покритті за допомогою сітки точок, підконструкція та система кріплення для збереження послідовного дистанціювання та вирівнювання, другі механічні заходи безпеки у випадку пошкодження, усі проблеми виробника, такі як форми, правильна температура та тривалість охолодження гнутого скла, транспортування, монтаж, моніторинг….. і це лише деякі з них.

Нам потрібно було створити масштабну конструкцію у нестабільному середовищі; світловіддзеркалюючий ефект дозволяє зливатися з навколишнім середовищем. Це величезна перевага!

Поділіться своєю думкою про технологію Aestech. Які інновації в склінні вам подобаються?

Ми познайомилися з вашою компанією лише нещодавно, але були вражені рішенням з тонким склом без рам. Навіть вікно з дуже великих стекол було безрамним. Бачити таке дуже надихає.

Чи можливий компроміс між естетикою та практичністю в архітектурі? Що важливіше – естетичність чи функціональність?

Якщо ми будуємо будь-що на цій планеті, воно повинне додавати цінності та змісту. Краса прийде разом із цим. Чисто практичні речі також можуть бути красивими.

Які рішення та технології ви хотіли б використати в майбутньому проєкті, які ви ще не використовували в поточному?

Було б чудово мати можливість поєднати всі найсучасніші засоби сталого будівництва в одному проєкті. Наприклад, ми пропагуємо використання CLT (Cross-Laminated Timber — багатошарові клеєні дерев’яні панелі), але воно часто відкидається через норми та/або бюджет. Дуже шкода.

Назвіть три ваші улюблені будівельні матеріали. Чому ви обрали саме їх?

Перше – перероблене скло. Воно має чудовий вигляд, коли складається з різних кольорів. Це не просто переробка, а вдосконалення матеріалу. Друге – знову ж таки, дерево, неймовірний будівельний матеріал, який може використовуватися як для будівництва, так і для обробки та меблів. Не існує іншого матеріалу, який мав би так багато різних застосувань. Третє – я також люблю використовувати (керамічну) плитку, оскільки вона може мати будь-які форми та кольори, які ви тільки можете собі уявити. Розмір плитки часто візуально зменшує великий об’єкт, а колір і текстура завжди додають глибини та виразності. Вони демонструють, що матеріал «живий».

Які три ваші улюблені архітектурні проєкти? Що вас у них надихає?

Мене справді надихнули проєкти SESC Pomeia Factory у Сан-Паулу від Ліни Бо Барді та Kunsthal у Роттердамі від OMA. По-перше, через використання вже існуючої інфраструктури міста та повернення ділянки міста населенню. Це про активність, зустрічі та дослідження. Це красивий і чутливий дизайн, але з межовими можливостями. Було справді надихаюче побродити комплексом і миттєво відчути себе частиною всіх видів активності, з якими ти стикаєшся. Kunsthal будувався, коли я тільки починала вивчати архітектуру. Я могла проїхати крізь будівлю на велосипеді й відчути, як вона була частиною громадського простору, частиною міських маршрутів і це давало прев’ю культурного світу, що постійно змінювався всередині. Це був абсолютно новий досвід та типологія, які спонукали мене шукати цю динаміку між містом та громадськістю.

Ще одна будівля, яку я все ще хочу відвідати, це Zeitz MOCAA від Хезервіка у Кейптауні. Здається, що це простір, схожий на собор, і атріум типу Портмана водночас. Це торжество старовини, індустріалізації, культури і особливо відкритості для всіх людей.

Чи може одна будівля покращити вигляд всього міста?

Звичайно, одна будівля може суттєво вплинути на її безпосереднє середовище і навіть на все місто в цілому! Ми побачили, що Критий Ринок у Роттердамі справді вплинув на кількість туристів у місті, а отже й на вартість нерухомості. Однак розбудова міста ніколи не закінчується, тому потрібно більше, ніж лише одна будівля, і розвиток має відбуватися постійно. Місто – це місце, де живуть люди, де вони також зростають і змінюються з часом.

Чи готові ви використовувати можливості технології Aestech у своїх майбутніх проєктах?

Звичайно!

Від чого повинна відмовитися сучасна архітектура, щоб стати архітектурою майбутнього?

Архітектура сьогодення повинна позбутися зайвого, витратного, а також безвідповідального ставлення до нашої планети!

Яку особисту пораду ви можете дати молодим архітекторам? Що потрібно зробити, аби отримати визнання?

Отримуйте задоволення, будьте сміливими та досліджуйте межі для інновацій.