Синергія природи та архітектури
Інтерв’ю з Санджаєм Пурі – архітектором, чий проєкт The Forest увійшов до шорт-листа The Futureglass Prize.
Aestech News
Санджай Пурі – архітектор, відомий своєю сміливою архітектурою та цілісним підходом, коли під час роботи над проєктом враховується кожна деталь: місцеві матеріали, клімат, географія, культурні особливості. Видання Archdaily називає його одним зі 100 найвпливовіших архітекторів сучасності, а в його портфоліо десятки архітектурних нагород.
Його проєкт The Forest увійшов до шорт-листа спеціальної нагороди The Futureglass Prize, яку в цьому році Aestech вдруге поспіль ініціює разом з World Architecture Festival. Чудовий привід, аби дізнатись більше про проєкт та відносини архітектора зі склом, яке є важливою частиною його архітектури.
Розкажіть про себе. З чого почався ваш шлях в архітектурі?
Я зацікавився архітектурою після того, як прочитав «Джерело» Айн Ренд. Ця книга була моїм першим знайомством з архітектурою. До того я хотів стати художником.
Розкажіть історію вашого проєкту. Звідки прийшла ідея. Що надихнуло вас?
По-перше, саму форму визначили місцеві закони щодо площі, інакше вона б в дев’ять разів перевищила допустиму площу ділянки. Фасадну частину з зеленими насадженнями ми розмістили на південній стороні: так вона допомагає регулювати температуру будівлі, а також додає приватності від будинків навпроти.
Усі офісні приміщення орієнтовані на північ і на північний захід. Так ми зменшили надходження тепла і забезпечили кожен офіс власним видом на річку Конго. В цьому нам допомагає скруглена форма й застосування великої кількості скла, ми намагались максимально наблизити будівлю до природи.
На цей проєкт нас надихнув африканський ліс, тож ми прагнули створити форму, яка б нагадувала дерево. У цьому нам допомагають параболічні балкони, які оперізують фасад. Завдяки різнорівневості ми поєднали відкриті та закриті простори.
В чому роль скла у вашому проєкті?
Скло відіграє дві важливі ролі. З однієї сторони це прозора оболонка, що поєднує простір офісних приміщень з природою. Також ми хотіли, аби кожен простір мав свій власний шматочок природи й частину виду на Конго.
Чи є використання такої кількості скла енергоефективним?
Енергоефективність забезпечується завдяки дизайну. Відкриті та закриті зовнішні палуби захищають від надмірного тепла й разом з тим є джерелом натурального світла.
Які ключові переваги та виклики під час роботи зі склом?
Ключові переваги у роботі зі склом – це взаємодія з простором і велика кількість натурального світла. Також завдяки склу люди отримують можливість насолоджуватись краєвидами. Недолік лише один – збільшення тепла, втім за допомогою сучасних рішень цю проблему можна нівелювати.
Як ви думаєте, чи можливий компроміс між естетикою і практичністю? Що на вашу думку є більш важливим?
Звісно, вони обоє дуже важливі, тому тут має існувати певний компроміс. Втім, невелику перевагу я віддаю практичності.
Які сучасні технології, ви б хотіли застосувати у своїх майбутніх проєктах?
Скло з прозорими сонячними батареями, які генерують енергію. Також скло, яке здатне затемнюватись або світлішає, залежно від потреб, для більш лагідного та комфортного освітлення.
Назвіть три улюблені матеріали. Чому ви обрали саме їх?
1. Скло, оскільки воно гарно взаємодіє з простором.
2. Саман та бамбук оскільки це стійкі матеріали.
3. Вапняне тинькування, яка має органічний склад та зменшує надходження тепла.
Поділіться власним трьома улюбленими проєктами.
1. The Norddeutsche Bank Hannover від Behnisch &Behnisch.
2. The Cinema Complex, Dresden від Coop Himmelblau
3. The Sveti Stefan Aman Hotel від Denniston Architects
Чи може одна будівля зробити місто кращим?
Безперечно, згадайте хоча б Музей Ґуґґенгайма в Більбао. Одна будівля мала колосальний вплив на економіку міста та зробила його всесвітньо відомим.
Чого має позбутись сучасна архітектура, щоб стати архітектурою майбутнього?
Вона має стати більш стійкою, аби зменшити кількість, застосовувати більше натуральних чи екологічних матеріалів.
Яку пораду ви б дали молодим архітекторам?
Найважливіше – це ваші знання і бажання вчитись, мати можливість взаємодіяти з естетичною архітектурою та здобувати практичні знання.